Продавець Интернет магазин розвиває свій бізнес на Prom.ua 9 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
161 відгук
Червоноткацька 84 корпус 26, Київ, Україна
+380 (44) 500-92-36
+380 (50) 810-72-22
+380 (63) 208-22-22
Торговое и складское оборудование
Кошик

Підводні камені податкової реформи

Підводні камені податкової реформи

3 вересня ввечері були представлені дві основні концепції податкової реформи: від Міністерства фінансів та Податкового комітету Верховної ради. Податкова реформа від Мінфіну, зі ставкою податку 20% на доходи фізосіб, ЄСВ, ПДВ і прибуток підприємства, було досить холодно сприйнята експертним співтовариством. На відміну від реформи, запропонованої Податковим комітетом ВРУ з податковими ставками: ПДВ – 15%, ПДФО – до 10%, податок на прибуток підприємств – 15%, із звільненням від оподаткування при реінвестуванні прибутку в основні фонди та ЄСВ у 20%.

Підводні камені податкової реформи
Міністр фінансів України Наталія Яресько Фото УНІАН

Обидві реформи пропонують досить помірні ставки податків, які не викличуть замкнуте коло «підвищення податків – зменшення податкової бази як результат ухилення від податків – подальше підвищення податків для наповнення бюджету».

Проте в обох реформах є свої позитивні і негативні сторони.

ПДФО та податок на прибуток

Підвищення цього податку, відповідно до економетричних розрахунків, призведе до ерозії об'єкта оподаткування на 3,5%, що в підсумку тільки сильніше зажене бізнес у тінь і скоротить податкові надходження.

З іншого боку, Міністерство фінансів запропонувало абсолютно спрощену систему, в якій майже неможливі офіційні ухилення – «чим простіше правила, тим важче їх порушити». Однакові ставки дозволять прибрати багато прогалини в Податковому кодексі і значно спростять процес сплати податків для законослухняних громадян, що доведено румунським досвідом.

ПДВ

Жодна із сторін не виступила за його підвищення, а комітет ВРУ і зовсім запропонував знизити на 5%. Існує міф, що ПДВ як непрямий податок лягає на плечі покупця і знижує купівельну спроможність. Це в корені невірно, оскільки сторону, яка несе податковий тягар, можна визначити законодавчо – її визначає ринковий механізм, зокрема, еластичність попиту і пропозиції.

Рішення проблеми полягає в тому, щоб підвищити ПДВ, при цьому знизивши реальну ставку податку для підприємств (імпортні товари обкладаються всіма тими ж непрямими податками, що і вітчизняні)

Найчастіше нееластичний попит (ПДВ лягає на покупця) буває тільки на різні предмети розкоші або антиблага, що шкодять нашому здоров'ю (алкоголь, тютюн тощо). А це, в свою чергу, означає, що реальними платниками ПДВ для абсолютної більшості товарів є виробники.

Україна як учасниця ОСЬ і претендент на підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС не може в односторонньому порядку підвищувати імпортні мита або встановлювати квоти. І в той же час рано чи пізно повинна буде використовувати протекціоністські заходи для захисту своїх виробників.

Тому рішення проблеми полягає в тому, щоб підвищити ПДВ, при цьому знизивши реальну ставку податку для підприємств (імпортні товари обкладаються всіма тими ж непрямими податками, що і вітчизняні).

Даний кейс успішно використовується румунським урядом – у 2003 році вони знизили прибутковий податок і податок на прибуток на 60% і 36% відповідно, при цьому плавно підвищуючи ПДВ з 19 до 24%. Дуже шкода, що цей варіант не врахували автори реформ – при тому, що він вже давно пропонується експертним товариством.

ЄСВ

Зниження ЄСВ з 36,76-49,7% до 20% істотно зменшує фіскальне навантаження на бізнес, і, можливо, буде одним з факторів різкої детінізації (згідно з прогнозними оцінками, це виведе з тіні понад 20% зарплат), оскільки на даний момент в Україні підприємства оцінюють ризик у вигляді можливого штрафу за кожного неоформленого працівника (30 МЗП) або його «неправильне» оформлення нижче, ніж навантаження на фонд оплати праці у 43,2% (в середньому) +3,6%.

Знову ж таки, абсолютно неважливо, хто офіційно сплачував 3,6% від заробітної плати. У будь-якому випадку, фіскальне навантаження визначалася ринковим механізмом, і реально весь вантаж ЄСВ лягав на роботодавця.

Особливо болючим це питання став для малого і середнього бізнесу, де основним фактором виробництва є праця – для них подібний вантаж у вигляді 47% податку на ФОП був непосильним. На відміну від великого бізнесу, де частка трудових ресурсів у загальних витратах зазвичай не перевищує 20%. Така диспропорція утворюється в силу відсталості виробництва низькотехнологічних продуктів, що не потребують високоосвіченої робочої сили. При цьому в постіндустріальних корпораціях заробітні плати становлять 50-70% всіх витрат, а людина виступає найважливішим ресурсом.

Пенсійна система

Важливим моментом виявилася готовність президента домовитися з ЄС про фінансування дефіциту бюджету та Пенсійного фонду. Саме це частково дозволить знизити фіскальне навантаження, при цьому не зачепивши саму соціально вразливу сторону – пенсіонерів.

На даний момент Україні потрібно почати перехід до повністю фондированной пенсійній системі, коли пенсія буде виплачуватися громадянам із створених ними за життя накопичень. Але це довгий шлях, і його потрібно співвідносити зі змінами в демографічній ситуації країни

У свою чергу Пенсійний фонд України, замість того щоб бути джерелом «довгих» грошей для реалізації надважливих, але довго окупних проектів, став основною проблемою фіскальної системи нашої країни. Основи пенсійної системи в Україні та Фонду соціального страхування будуються на терміновій оплаті витрат, коли пенсії та інші трансферти виплачуються за рахунок внесків і зборів із зайнятого населення.

Дана система виправдана, коли в країні постійно зростає продуктивність праці, а кількість пенсіонерів зменшується щодо кількості зайнятого населення. Середня пенсія при такій системі не може бути вище, ніж ставка збору, помножена на середню заробітну плату. При цьому важливо розуміти, що підвищувати ставку збору – це не вихід. Вихід – економічне зростання, підвищення зарплат і відповідне підвищення пенсій. Інакше Україна перетвориться на країну «скандинавського соціалізму», що є тупиковою моделлю економічного розвитку.

На даний момент Україні потрібно почати перехід до повністю фондированной пенсійній системі (як у приватних фондів), коли пенсія буде виплачуватися громадянам із створених ними за життя накопичень. Але це довгий шлях, і його потрібно співвідносити зі змінами в демографічній ситуації країни.

Податок на нерухомість

Даний податок особливо небезпечний. Причому не зважаючи фіскального навантаження, а завдяки ефекту розголосу – ще до введення нового Податкового кодексу ціни на нерухомість, яка потрапить під оподаткування, впадуть. Саме це можна вважати реальним податком, від якого буде неможливо ухилитися.

Простота сплати податків і немонетизированные податки

Україна, будучи перш за неофіційними податковим офшором, мала досить великі проблеми з процесом сплати податків та загальним рівнем економічної свободи.

Підводні камені податкової реформи

Також складна система процесу сплати податків створює певний вид немонетизированных податків – таких як кількість часу, витраченого на заповнення декларацій, витрати на бухгалтерів/юристів і витрати на ведення обліку.

Підводні камені податкової реформи

Інфляційний податок

Даний вид податку не згадується ГФС або ким-небудь ще, але варто пам'ятати, що він також сплачується українськими громадянами, хоча і після того, як витрачається державою.

Підводні камені податкової реформи



Загальним недоліком є невизначеність кінцевої суми податкового тягаря громадян у вигляді фіскального відсотка ВВП і подальше нерозуміння, яку економічну політику реально збирається проводити держава.

Соціальна арифметика

На даний момент, заробивши 100 гривень, українець 46 з них тим чи іншим чином віддає державі, що розподіляє ці кошти на свій розсуд. Цей рівень нижче європейської ставки і не забезпечує європейського рівня соціального захисту та допомоги малозабезпеченим. Але порівнювати наші економіки в корені невірно – через відставання України від Євросоюзу в економічному розвитку, як мінімум, на 30 років.

Якщо середня зарплата зараз складає 4390 гривень, то середня пенсія повинна бути близько 1300 гривень, а решта різні трансферти повинні бути максимально скорочені або скасовані

Перед тим як досягти середнього ВВП на душу населення в $32 000, провідні країни Євросоюзу після Другої світової війни розвивалися з 15-20%-вої загальної фіскальної навантаженням. Україна, в свою чергу, повинна орієнтуватися або на них (у період їх дворазового зростання), або на динамічно розвиваються.

Например, согласно данным Frazer Institute, на 1973 год индекс экономической свободы в Чили составлял 2 (из 10), а ВВП на душу населения был в восемь раз ниже, чем в Греции. Однако последующая либерализация и уменьшение госрасходов на 27% привели Чили к росту ВВП на душу населения почти в семь раз и сделали эту страну одной из самых инвестпривлекательных в мире.

На данный момент Украина выбирает не между европейской и американской фискальными системами, а между дальнейшим падением или болезненной реформой, что создаст почву для процветания на долгие годы вперед.

І якщо середня зарплата зараз складає 4390 гривень, то середня пенсія повинна бути близько 1300 гривень, а решта різні трансферти повинні бути максимально скорочені або скасовані. І тільки таким складним і непопулярним методом можливо стимулювати економічний розвиток і досягти рівня країн першого світу.

Інші статті

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner