Продавець Интернет магазин розвиває свій бізнес на Prom.ua 9 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
152 відгуків
Червоноткацька 84 корпус 26, Київ, Україна
+380 (44) 500-92-36
+380 (50) 810-72-22
+380 (63) 208-22-22
Торговое и складское оборудование
Кошик

Обвал довіри: наскільки НБУ винен у падінні курсу гривні

Обвал довіри: наскільки НБУ винен у падінні курсу гривні

«Ми запустили масштабну реформу фінансового сектора і провели очищення всієї банківської системи України. Вивели з ринку 63 банки – це понад 30% банківської системи. Потім ми провели стрес‑тестування наших банків, щоб перевірити якість їх активів і заохотити акціонерів докапіталізувати фінустанови. Ніхто не робив цього раніше, це була дуже хвора банківська система. Ми повинні були працювати в неймовірних умовах», – каже голова Національного банку України Валерія Гонтарєва.

«Параноїдальна боротьба з «мийками» перетворила Нацбанк у репресивну машину: введені обмеження (постанова НБУ №778), які дозволяють чиновникам регулятора закрити будь-який банк навіть без серйозних на те підстав», – констатує один з скарбників великої фінустанови на правах анонімності.

Мова йде про так звану ризикової діяльності та право співробітників НБУ приймати суб'єктивні рішення»: казначейство дало кредит інтрадей іншому банку, а потім залучив у нього овернайт дорожче – «ризикова діяльність», через яку відгукуються ліцензії. «Абсурдність ситуації в тому, що Нацбанк засекретив навіть результати роботи перевіряючих. Прийшла перевірка, написала якісь висновки, а ми не можемо подивитися на них і якось оскаржити. А з банками третьої і четвертої групи взагалі ніхто не хоче розмовляти. Вони для керівництва НБУ апріорі всі «мийники», – каже власник середнього банку, який також боїться себе називати.

Щоб приховати реальний стан справ на фінансовому ринку, НБУ продовжує зберігати обмеження на вільну купівлю валюти населенням (на 3000 гривень на добу за паспортом) і формує так зване троекурсіе – курси НБУ, міжбанку і реального (чорного) ринку

Банкіри стверджують, що в результаті такого підходу керівництва НБУ до управління банківським сектором повністю закриті ліміти міжбанківського кредитування між невеликими і середніми банками, зупинені всі фінансові операції. «Ті банки, які активно займалися кредитуванням і не набирали великої кількості депозитів фізосіб, поступово проїдають капітал, чекаючи змін на краще.

Ті ж, хто активно займався кредитуванням і нарощував частку депозитів фізосіб, з часом перетворюються в МММ: залучення депозитів йде для того, щоб забезпечувати виплати за старими. А схемні операції і спекуляції на курсі долара стають життєвою необхідністю», – відзначає один з фінансистів.

Наслідком такого стану речей є масова валютизація розрахунків і колосальний попит на валюту, що вільно торгується тільки на чорному ринку. У свою чергу, в Нацбанку свідомо маскують цю проблему від іноземних донорів типу МВФ, чиї похвали так подобаються Гонтарєвої. Щоб приховати реальний стан справ на фінансовому ринку, НБУ продовжує зберігати обмеження на вільну купівлю валюти населенням (на 3000 гривень на добу за паспортом) і формує так зване троекурсіе – курси НБУ, міжбанку і реального (чорного) ринку. В результаті і формується штучний позитив, наприклад, у вигляді новин про те, що населення продає банкам валюти більше, ніж купує, або про зміцнення гривні. Хоча все це фікція – левова частка розрахунків перемістилася на чорний ринок валюти, і там же формується реальне співвідношення її купівлі і продажу.

Відбувається це в першу чергу з‑за того, що підприємці не довіряють банкам. Для бізнесу влаштований регулятором «банкопад» означає прямі збитки (Фонд гарантування вкладів фізосіб компенсує втрати тільки приватним клієнтам), а непрогнозованість подальших дій НБУ навіть по відношенню до великих банків змушує зберігати гроші в готівковій формі.

Крім того, фінустанови для отримання хоч якогось доходу штучно занижують курси валют, спираючись на занижений курс Нацбанку. І якщо відразу після революції операціями з готівковою валютою грішив тільки дрібний і – трохи – середній бізнес, то зараз готівковою валютою між собою розраховуються навіть великі компанії. Виглядає це приблизно наступним чином: в періоди, коли в компанії‑експортера на рахунках за кордоном накопичується певна сума у валюті, її фінансовий директор починає шукати компанію‑імпортера, у якої на руках є готівкова гривня. При досягненні домовленостей готівкова гривня перетворюється в готівковий долар на чорному ринку, виставляється банківська гарантія, і експортер проводить оплату по рахунках імпортера з допомогою своїх зарубіжних рахунків, отримуючи за це готівковий долар в Україні. Потім валюта конвертується в гривню за реальним курсом – і знову вирушає в оборот.

Треба зазначити, що для «гарної статистики» Нацбанк навіть потурає такому положенню справ на валютному ринку. На даний момент з валютних підрозділів банку НБУ зробив фактично «слідчий відділ»: для купівлі валюти клієнт зобов'язаний подати масу документів, аж до інформації про кінцевих бенефіціарів контрагента. Якщо компанія таку інформацію не представляє – банк не купить їй валюту на міжбанку («ризикова діяльність»). Сенс обмежень з точки зору НБУ – зниження тиску на валютний ринок, примус експортерів продавати валюту в резерви Нацбанку та формування липової статистики для МВФ. Мовляв, дивіться: курс у нас коливається у межах прогнозного коридору, резерви постійно зростають, а попит на валюту з боку населення падає. «Малювання» статистики за допомогою штучних обмежень і загороджувальних заходів захоплює функціонерів НБУ.

Заборона на вилучення доларів з рахунків фізосіб і обмеження по сумі зняття штучно підтримують фіктивну стабільність депозитної бази, обмеження на покупку валюти для юросіб і фізосіб – уявну стабільність валютного ринку, закриття проблемних банків збільшує частку залишилися, підвищення курсу долара знижує в статистикою обсяг вкладень НБУ в овдп для фінансування дефіциту бюджету у валютному еквіваленті.

Можна скільки завгодно аналізувати причини курсових коливань і оцінювати, як впливають на зростання курсу долара проблеми в економіці, але насправді є тільки одна пряма залежність, яку можна почерпнути з статистики Нацбанку. За два роки вкладення НБУ в облігації уряду збільшилися на колосальну суму – 243 млрд гривень. Фактично це обсяг емісії. І якщо порівняти її зростання з зростанням курсу долара, вийде цілком показова залежність. До речі, саме тому Гонтарєва вважає, що курс гривні обвалили бюджетники і пенсіонери, адже закачані в бюджет з допомогою НБУ гроші пішли в першу чергу на соціальні виплати. А потім через магазини виявилися на руках у бізнесу, який завдяки загороджувальним заходам НБУ на валютному ринку і «банкопаду» конвертує їх у готівкову валюту.

Справедливості заради варто відзначити, що винна в обвалі гривні не тільки Гонтарєва. «Корінь багатьох сьогоднішніх проблем і в банківському секторі, і в курсі валюти закладений в часи її попередника, Степана Кубіва. За три місяці банкам видали еквівалент $10 млрд, значна частина цих коштів була переведена у готівку, проконвертована за рахунок резервів, виведена за кордон. І вже ніколи не повернеться в НБУ. Причому це не врятувало ні банки, ні вкладників, ні курс, а лише погіршило ситуацію. Можна гадати, яким би був курс [без масштабної роздачі рефінансування], але, думаю, точно не 27 гривень за долар», – говорить колишній співвласник банку "Аваль" Олександр Деркач.

Втім, і Гонтарєва доклала руку до валютних резервів – саме після того, як вона бесприкословно виконала вимогу президента Порошенко утримати курс на рівні 12,95 гривні за долар, витративши на це близько $3 млрд із ЗВР, чисті міжнародні резерви НБУ стали дорівнювати 0.

Інші статті

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner