Продавець Интернет магазин розвиває свій бізнес на Prom.ua 9 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
149 відгуків
Червоноткацька 84 корпус 26, Київ, Україна
+380 (44) 500-92-36
+380 (50) 810-72-22
+380 (63) 208-22-22
Торговое и складское оборудование
Кошик

Зміна рульового: небанківські фінанси чекає «велика чистка»

Зміна рульового: небанківські фінанси чекає «велика чистка»

Згідно із законопроектом президента України Петра Порошенка, в країні повинен бути створений мегарегулятора фінансових ринків, зокрема, небанковские фінанси, які зараз контролюються Національною комісією регулювання ринку фінансових послуг, будуть перепідпорядковані Національному банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З початку жовтня парламентські комітети розглядають відповідний документ, а учасники ринків обговорюють свої можливі перспективи. При цьому, все опитані Forbes експерти сходяться на тому, що проводиться зараз неефективного регулювання в майбутньому цим ринкам доведеться пройти очищення – причому більш серйозну, ніж та, з якою зіткнувся банківський сектор. Іронія полягає в тому, що саме небанківські фінанси могли б дати Україні так званий «довгий ресурс», який є основою сталого розвитку економік країн першого світу.

Зміна рульового: небанківські фінанси чекає «велика чистка» Фото Shutterstock

Законопроект про перепідпорядкування небанківських фінансів новим регуляторам був зареєстрований у Верховній раді президентом Петром Порошенком у вересні 2015 року. На фінансовому ринку із-за цього документа йде активне обговорення майбутнього небанківських фінансових посередників. Таке перепідпорядкування неминуче призведе до чищення ринку. Адже в країні триває активна кампанія по боротьбі з тіньовими фінансовими потоками.

Але якщо банки звітують перед регулятором щомісяця, а сам НБУ бачить стан справ у підопічних щодня, то страховики, кредитні спілки, НПФ, фінкомпанії та інші підконтрольні Нацкомфінпослуг структури звітують раз на квартал. «Контроль і регламенти у банків більш жорсткі. Якщо для страховиків ввести вимогу показувати звітність щодня, це дуже сильно підніме статус страхового ринку», – каже фінансовий експерт Ірина Сіренко.

Згідно обгрунтування до законопроекту, на початок року в країні діяло 2087 небанківських фінансових установ. На думку ініціаторів документа, недостатня ефективність державного регулювання і велика кількість бюрократичних процедур тягне за собою необгрунтоване підвищення вартості фінансових послуг для споживачів. Інша сторона неефективного регулювання – низький рівень безпеки таких сервісів для кінцевих клієнтів, у тому числі залученість сектора в тіньову економіку, побудова в системі фінансових пірамід.

Якщо банки звітують перед регулятором щомісяця, а сам НБУ бачить стан справ у підопічних щодня, то страховики, кредитні спілки, НПФ, фінкомпанії та інші підконтрольні Нацкомфінпослуг структури звітують раз на квартал

«Зрозуміло, що фінансовий регулятор у тому стані, в якому він сьогодні перебуває, існувати не може. Так як він не може повною мірою виконувати свої функції. Порівняйте бюджет Нацкомфінпослуг та бюджет НБУ. У НБУ – 5 млрд гривень, у Нацкомфінпослуг – 30 млн гривень. Порівняйте зарплату співробітників. Різниця – 5-8 разів, – зазначає перший віце-президент компанії «АХА Страхування» Андрій Перетяжко. – Порівняйте можливості НБУ щодо лобіювання. За півтора року від Нацбанку зареєстровано близько 10 законопроектів, від Нацкомфінпослуг – нуль. НБУ вивів близько 40% банків з ринку. Нацкомфінпослуг не вивела нікого».

Ситуацію загострює і той факт, що виведення з ринку «поганих» страховиків, кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ буде сприйматися набагато болючіше, ніж виведення проблемних банків. На ринку небанківських фінансів немає ніяких інструментів гарантування платоспроможності цих установ з боку держави. Тобто разом з відходом установ українці свої заощадження, вкладення і премії, швидше за все, втратять.

Варіантом вирішення проблеми могло б стати створення певного гарантійного механізму для клієнтів небанківських фінустанов на період переведення сектора під контроль мегарегулятора. Однак ринок знаходиться в такому стані, що, швидше за все, у компаній не буде можливості сформувати гарантійний фонд своїми силами. Виходом із ситуації може бути галузева порука. Наприклад, в Європі, при банкрутстві одного з страховиків життя, інші компанії прийняли рішення взяти на себе зобов'язання цього гравця – щоб зберегти репутацію всього страхового сектору.

Пережити очищення небанківським фінансів так чи інакше доведеться. І питання в тому, як чиновники і самі фінансисти будуть формувати свій імідж під час виведення з ринку неплатоспроможних або недобросовісних учасників. Очевидно, що без такого очищення ринок навряд чи стане ефективним. Очікуваний позитивний ефект – посилення тих же НПФ, які у світі є основою для довгострокових інвестицій в реальний сектор економіки.

«Весь процес по формуванню мегарегулятора і перепідпорядкування небанківських фінансів пов'язаний зі стратегічним для розвитку стабільної економіки «довгий ресурс», – пояснює екс-заступник голови Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. За його словами, такі довгострокові фінансові накопичення у світі акумулюються недержавними пенсійними фондами і компаніями по страхуванню життя. Перші в Україні де-факто не працюють. Другі – слабо розвинені.

Нагадаємо, що НПФ планується перепідпорядкувати Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. «НКЦПФР всіма силами намагається прискорити прийняття необхідних законодавчих актів, для того щоб запрацював другий етап пенсійної реформи. Саме ці зміни повинні в 2017 році запустити розвиток НПФ, які будуть керувати приватними заощадженнями, – пояснює Forbes заступник голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тарабакін. – Чистка, яку ми зараз проводимо на ринку, спрямована на створення довіри до цього інструменту. Тому що без нього ми втрачаємо колосальну можливість отримувати інвестиційний ресурс, який здатний запустити економіку в найближчі кілька років».

Небанківські фінанси в Україні, впливають на «довгий ресурс»*

Страхування Кількість учасників, штук Валові страхові премії, млрд грн Валові виплати, млрд грн
Ризикові страховики 325 24,6 4.8 
Компанії по страхуванню життя 57 2,2 0,2 
Всього 382 27 5,0
 Кредитні спілки Кількість учасників, штук Членів кредитних спілок, тис. чол. Кредити, млрд грн Внески на депозитні рахунки, млрд грн
Кредитних спілок 589 821 1,9 0,98
Інших 112   7,8  
Всього кредитних установ 711   
Недержавні пенсійні фонди Кількість фондів, штук Учасників, тис. чол. Пенсійні внески, млрд грн
  76 833 1.8 

Джерело: Нацкомфінуслуг, на 1 січня 2015 року

Разом з тим ринок – і, зокрема, страховики – з неабиякою часткою настороженості відноситься до очікуваних новацій. Юрій Прозоров зазначає, що страхові компанії просто не хочуть, щоб їх переподчиняли НБУ, оскільки бояться зачистки ринку. Тобто головним ризиком, пов'язаним з перепідпорядкуванням ринків новим регуляторам, є фільтрація учасників, яка обіцяє бути більш жорсткою, ніж в банківській сфері.

Також побоювання пов'язані з сумнівами в компетентності фахівців, які будуть проводити реформу. Голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський констатує: «НБУ навіть близько не розуміє суті діяльності страховиків. Загальні назви не означають, що банківські та страхові резерви та ризики – це одне і те ж. Ринок реорганізовувати потрібно, але коли одні і ті ж люди пишуть собі нормативку, а потім самі ж по ній регулюють ринок – це неефективно. Ні інституційно, ні професійно до мегарегулятора поки що не готові. Спочатку потрібно завершити реформу НБУ – з поділом нагляду та емісійного центру. А потім братися за небанківські фінанси».

Співрозмовники Forbes говорять про відсутність в Україні достатньої кількості експертів, готових регулювати якісно, ефективно і прозоро дані сегменти. «Створення мегарегулятора зменшить адміністративні витрати, запровадить більш дієвий контроль за небанківськими фінансами. Але немає фахівців, які є експертами з цих ринків. І як в НБУ будуть регулювати небанківські фінанси без фахівців – незрозуміло. Тому рішенням буде масове закриття учасників, що може призвести до знищення страхового і фінансового ринків», – висловлює побоювання глава компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Втім, проведення реформи, швидше за все, не уникнути. «У небанківських фінансах акумульовано не так багато ресурсу, а набагато більше проблем, з-за того, що в цьому секторі не було ефективного нагляду. Після всіх потрясінь, девальвацій, економічного падіння і так далі, цей ринок також будуть чекати очищення і консолідація», – резюмує член ради НБУ Роман Шпек.

Інші новини

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner