Продавець Интернет магазин розвиває свій бізнес на Prom.ua 9 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
152 відгуків
Червоноткацька 84 корпус 26, Київ, Україна
+380 (44) 500-92-36
+380 (50) 810-72-22
+380 (63) 208-22-22
Торговое и складское оборудование
Кошик

Не все те золото: Нацбанк визнав недобір ЗВР

Не все те золото: Нацбанк визнав недобір ЗВР
За підсумками року золотовалютні ресурси виявляться на $5 млрд менше, ніж в запланованому з МВФ сценарії

 
Не все те золото: Нацбанк визнав недобір ЗВР
Фото УНІАН

На цьому тижні Національний банк України змушений був констатувати, що план наповнення золотовалютних резервів країни помітно відстав від раніше анонсованого. Діюча програма розширеного фінансування EFF припускала, що в 2016 рік Україна увійде з $18 млрд ЗВР, однак «план» доведеться наздоганяти вже в наступному році. А поки найбільше запитань викликають не формальні «маяки», а те, як ці ресурси Україна може використовувати, і як прагнення «видавлювати» валюту з ринку адміністративним шляхом позначається на економіці.

Ситуація, очевидна експертному співтовариству ще кілька місяців тому, була озвучена на цьому тижні під час зустрічі керівництва НБУ з топ-менеджментом 40 найбільших банків. Україна пропустила два транші МВФ – і, як результат, формування ЗВР відстало від очікуваного на $5 млрд. «Згідно з нашими амбітним планам, до кінця року, в разі отримання третього і четвертого траншів за програмою EFF з Міжнародним валютним фондом, резерви повинні були вирости до $18 млрд», – наводяться слова глави НБУ Валерії Гонтарєвої у релізі регулятора. В реальності ж станом на 1 листопада країна мала золотовалютними резервами в обсязі $12,96 млрд.

Поганий позичальник і хороший кредитор

Більш консервативний сценарій Нацбанку припускав, що в разі отримання тільки третього траншу обсяг резервів до кінця року повинен був становити $15 млрд. В той же час для багатьох давно стало очевидним, що програма МВФ традиційно «забуксувала».

Основною причиною є хаотичний процес прийняття бюджету країни на наступний рік. Тепер, перед тим як виділити черговий транш, МВФ очікує прийняття збалансованого бюджету України на 2016 рік. В той же час цей процес зараз ускладнений спробами реформувати податкову систему України.

У «меседж» НБУ, як завжди, панує оптимізм. «Ми очікуємо, що резерви продемонструють зростання вдвічі порівняно з початком року і сягнуть трохи більше $13 млрд. Такий обсяг є достатнім, адже ця сума покриває більше трьох місяців імпорту», – підкреслила Валерія Гонтарєва. Варто відзначити, що таке покриття стало можливим, насамперед, через падіння обсягів імпорту.

Ми залучаємо у МВФ ресурс, під який маємо можливість зробити інвестиційну емісію. Поки що на сьогоднішній день вся емісія, яка випускалася, йшла на підтримку фінансової системи або через рефінансування НБУ збиткових банків, або на виплати через ФГВ
Олег Пенздин, експерт економічного дискусійного клубу

Також в релізі регулятора традиційно фігурує слово «стабільність». Заступник голови НБУ Олег Чурий на зустрічі банкірів вказав, що «стабільна ситуація на валютному ринку дозволила Нацбанку з початку року придбати на міжбанку в резерви близько $1,7 млрд».

Хоча ще кілька місяців тому НБУ очікував збільшення пропозиції валюти на ринку, і ніяк не прогнозував того, що скупка валюти обернеться ще одним девальваційним витком.

Коли ж девальвація нагадала про себе, Нацбанк сприйняв черговий виток девальвації як належне. Листопадовий стрибок курсу Чурий пояснив тимчасовими дисбалансами попиту і пропозиції іноземної валюти, які були викликані «невизначеністю серед економічних агентів напередодні місцевих виборів», сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, а також девальвацією валют окремих торговельних партнерів України.

Заяви регулятора викликають традиційні питання. Якщо дисбаланс був тимчасовим, чому не відбувся відкат до задекларованого раніше коридору 21-22 гривні за долар? І що означає сезонне збільшення попиту на валюту, якщо за пару місяців до цього декларувався «надлишок валюти на ринку? Резерви, хоча б ті, які НБУ «видавлював» з ринку, залишилися недоторканими, зате населення і економічні суб'єкти отримали ще один привід не довіряти національній валюті.

Резерви «для краси»

Експерти в невиконанні «маяків» МВФ особливих проблем не вбачають. «Для нас це абсолютно неважливо, програма [співпраці з МВФ у будь-якому випадку] працює погано. Що $13 млрд, що на $18 млрд – різниці ніякої. Може бути, навіть краще $13 млрд, тому що нам не доведеться за ці $5 млрд платити відсотки Фонду», – говорить член УТФА Віталій Шапран, додаючи, що особливого сенсу в наявності резервів «для краси» він не бачить.

Проблема в тому, як ці кошти використовуються. НБУ витрачати ЗВР на підтримку курсу не збирається, в той же час девальваційні ризики залишаються. Зокрема, регулятор зберігає високу процентну ставку, оскільки боїться девальваційних ризиків. Більш того, останнім зниження облікової ставки з 27% до 22% річних не призвело до зниження ставки за депсертифікатами НБУ, в результаті чого залучення коштів для підприємств помітно ускладнюється.

Для нас це абсолютно неважливо, програма [співпраці з МВФ у будь-якому випадку] працює погано. Що $13 млрд, що на $18 млрд – різниці ніякої. Може бути, навіть краще $13 млрд, тому що нам не доведеться за ці $5 млрд платити відсотки Фонду
Віталій Шапран, член УТФА

«Замість того щоб простимулювати кредитування економіки, НБУ сьогодні пов'язує банківську ліквідність своїми депозитними сертифікатами, він конкурує з традиційним позичальником, він конкурує з промисловістю. Не мета Нацбанку зв'язати ліквідність, і на це питання закрити. Його завдання зараз, навпаки, випустити кошти в економіку», – нарікає експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Природно, регулятор пов'язане з домовленостями з МВФ, і його монетарна політика залежить від бажання останнього кредитора України. У той же час основний інтерес МВФ полягає в тому, щоб повернути вкладені в країну кошти. Україна ж, за відсутності реального плану відновлення економіки і дієвої боротьби з корупцією, стала схожа на арбітражного керуючого, а не ефективного менеджера, функція якого полягає в розпродажу активів, акумулюванні ліквідності і скорочення витрат – щоб кредитор зміг забрати свої гроші.

І враховуючи те, що Україна проблему своїх валютних зобов'язань не вирішила, а лише відстрочила, ці питання в середньостроковому періоді з'являться знову, якщо не вирішувати реальних проблем економіки.

«Ми залучаємо у МВФ ресурс, під який маємо можливість зробити інвестиційну емісію. Поки що на сьогоднішній день вся емісія, яка випускалася, йшла на підтримку фінансової системи або через рефінансування НБУ збиткових банків, або на виплати через Фонд гарантування вкладів. В обох випадках ці гроші відразу йшли на споживчий ринок і створювали тиск на гривню. Якщо ж ви через інститути підтримай розвитку (наприклад, через Банк розвитку) направляєте емісію в інвестиційний ресурс (даєте вигідні кредити бізнесу) – ви отримуєте внутрішній попит на інвестиційні товари, і як наслідок – створення робочих місць, зростання виробництва, доданої вартості і зростання економіки. Тоді на споживчий ринок виходить зарплата», – говорить Пендзин.

А поки Україна чіткого плану щодо розвитку виробництва не має, є лише чіткий план, як отримувати кредити далі. Однак навіть він знаходиться під загрозою, враховуючи небажання уряду проводити реальні реформи. У цій ситуації для влади України кредити МВФ для поповнення ЗВР стали метою, але не засобом, що в кінцевому підсумку на добробуті населення ніяк не позначиться.

Інші новини

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner