Продавець Интернет магазин розвиває свій бізнес на Prom.ua 10 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
173 відгуків
Червоноткацька 84 корпус 26, Київ, Україна
+380 (44) 500-92-36
+380 (50) 810-72-22
+380 (63) 208-22-22
Торговое и складское оборудование
Кошик

Кошторис виживання: які показники Мінфін заклав у держбюджет-2016

Кошторис виживання: які показники Мінфін заклав у держбюджет-2016

Наприкінці минулого тижня Міністерство фінансів нарешті опублікував проект державного бюджету на 2016 рік. Оновлений кошторис країни побудована на базі так званого «компромісного» варіанту податкової реформи. Хоча про досягнення компромісу заявляли автори альтернативного його варіанти, і не бізнес, а Адміністрація президента, кредитори України і безпосередньо сам Мінфін.

При цьому ситуація з прийняттям бюджету повторює аналогічний процес в минулому році: депутатам, ймовірно, доведеться голосувати за цей документ у переддень новорічних свят.

З проектом держбюджету-2016 громадськість змогла ознайомитися до вечора минулої п'ятниці. Бюджет, як анонсувалося раніше, побудований на наступних макроекономічних розрахунках: в наступному році економіка України виросте на 2% в реальному вираженні, інфляція складе 12%, середньорічний курс національної валюти – 24,1 гривні за долар, курс гривні на кінець наступного року – на рівні 24,4 гривні за долар. Середня ціна газу – $225 за 1000 кубометрів. Номінальний ВВП – 2,26 трлн гривень.

Доходи бюджету повинні скласти 601,4 млрд гривень, що на 16% більше в порівнянні з бюджетом на 2015 рік. Витрати складуть 674 млрд гривень, що також більше на 16%, ніж у бюджеті-2015. Дефіцит державного бюджету зменшиться до 3,7% ВВП, або 84 млрд гривень – проти 4,1% ВВП в поточному році. «Це відповідає нашим домовленостям з МВФ щодо зменшення цільового показника дефіциту консолідованого державного бюджету України», – підкреслила міністр фінансів Наталія Яресько.

Представляючи проект, глава Мінфіну зазначила, що в 2016 році Україна втратить нинішні тимчасові надходження в обсязі майже 40 млрд гривень. Зокрема, за її словами, прибуток НБУ зменшиться на 22,5 млрд гривень, а також бюджет більше не побачить надходжень від додаткового імпортного збору у розмірі 17,6 млрд гривень.

Скромні 2% зростання ВВП я сприймаю як нескромні -8-12 % ВВП в реальності. І, як наслідок, податкове законодавство, на основі якого розрахований бюджет, ніякого відношення до розвитку підприємництва в країні не має
Герман Таслицький, керуючий партнер ТОВ «ЮК «Правозахист Україна»

Одним з факторів, які чинять відчутний вплив на бюджет, є готується перегляд фіскальної політики країни. «Наша податкова реформа суттєво впливає як на дохідну, так і видаткову частину бюджету. Зокрема, через (...) кардинальне зменшення ЄСВ, в середньому з 41% до 20%, яке ми пропонуємо в цій реформі. Це означає втрати бюджету Пенсійного фонду в наступному році в обсязі 108 млрд гривень», – розповіла Яресько. Ще одним істотним чинником зростання витрат може стати збільшення соціальних виплат на 50 млрд гривень.

Компенсувати ці втрати Мінфін планує за допомогою кількох інструментів. Так, наприклад, легалізація грального бізнесу має принести бюджетові приблизно 2,4 млрд гривень, а за рахунок легалізації видобутку бурштину відомство планує отримати ще 1,5 млрд гривень. Акцизні збори з вироблених в Україні товарів повинні будуть поповнити держскарбницю на 54 млрд гривень. Крім того, поступово будуть скасовуватися податкові пільги для аграріїв і вводитися податки на автомобілі преміум-класу та елітне житло.

Також, крім зростання економіки та інфляції, компенсувати збільшення витрат міністерство розраховує за рахунок збільшення прибутку підприємств, які знаходяться у 100%-й власності держави. «Уряд працює над зміною системи корпоративного управління на держпідприємствах і приватизацією неефективних і нестратегічних підприємств. Але до тих пір, поки ці зміни не відбудуться, ми пропонуємо збільшити частку вилучення від підприємств частини чистого прибутку з нинішніх 30%», – пояснила міністр фінансів. Так, згідно з розрахунками Мінфіну, це додатково принесе 6 млрд гривень для бюджету.

В цілому, згідно з проектом держбюджету-2016, частина чистого прибутку (доходу) державних або муніципальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність, повинні поповнити скарбницю на 11,1 млрд гривень.

Крім того, верифікація одержувачів соціальної допомоги і пенсій, на думку Мінфіну, допоможе заощадити ще 5 млрд гривень.

Озвучені міністерством компенсатори в експертному середовищі викликають ряд питань. «Те, що пропонується в якості компенсатора, не витримує ніякої критики. Збільшення акцизів на алкоголь і тютюн викличе скорочення легального ринку і збільшення частки контрафакту. У значні доходи від легалізації ринку бурштину слабо віриться. Податок на елітне житло і автомобілі не принесе дуже багато, особливо в перший рік. Розраховувати на значне збільшення прибутку від держпідприємств теж не доводиться», – вважає аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.

Аналітик зазначає, що держкомпанії в умовах падіння цін на сировину і звужується попиту на українську продукцію з боку країн (СНД, Близький Схід та ін) навряд чи зможуть продемонструвати істотне зростання прибутку. «Тим більше у рамках реформи держпідприємств необхідно в тому числі проводити модернізацію виробництва насамперед за рахунок чистого прибутку самих держпідприємств. Вимивання чистого прибутку з держкомпаній позбавить їх практично єдиного інвестиційного ресурсу», – підкреслює Приходько.

Ще одне слабке місце держбюджету – макроекономічні прогнози Мінфіну. Як показує досвід нинішнього року, вони мають властивість збуватися. «Упевнений, що заявлені макроекономічні показники в проекті бюджету є брехнею, як і все, що виходить з уст Кабміну останнім часом. Тому скромні 2% зростання ВВП я сприймаю як нескромні -8-12 % ВВП в реальності. І, як наслідок, податкове законодавство, на основі якого розрахований бюджет, ніякого відношення до розвитку підприємництва в країні не має», – говорить керуючий партнер ТОВ «ЮК «Правозахист Україна» Герман Таслицький.

Менш песимістичний економіст Павло Кухта. «По реалістичності доходів – в Україні, як правило, планові показники бюджету недовиконуються приблизно на 7%. В цьому році недобір по доходах, ймовірно, буде меншим – близько 3,5%. На наступний рік прогноз близький до показника очікуваного зростання номінального ВВП. Якщо з прогнозом не буде помилки, думаю, оцінка більш-менш реалістична», – підкреслює Кухта, додаючи, що похибки в прогнозах можливі, але їх не слід ставити в вину Мінфіну або МВФ. На економіку країни впливає безліч факторів, які зараз складно контролювати, наприклад, таких як війна.

Втім, деякі експерти вважають, що як раз невідповідність макропрогнозів і допоможе Мінфіну збільшити доходи бюджету. «Я не згоден з тими, хто вважає, що заявлені в законі статті доходів не будуть виконані. Будуть. Як і в цьому році буде профіцит. Але це не заслуга Мінфіну, а заслуга двозначної інфляції, яка в минулому році склала близько 50%», – вважає економіст IMF Group Ukraine Михайло Кухар.

Фактично, ліквідується спрощена система оподаткування, вона залишається виключно для дрібних підприємців – тих, хто торгує на ринках
Євген Олейников, екс-глава департаменту стратегічного розвитку економіки МЕРТ

Ще одним вагомим каменем спотикання на шляху досягнення заявлених в проекті держбюджету цифр можна вважати можливі наслідки реалізації податкової реформи «від Міністерства фінансів». «Представлений урядом проект бюджету не є бюджетом економічного зростання. Враховуючи, що в цьому році ми маємо карколомне падіння економіки – мінус 12% ВВП, бюджет повинен передбачити урядові заходи, насамперед для розвитку економіки, – вважає Ігор Манцуров експерт Економічного дискусійного клубу. – Зокрема, фінансові – для створення нових робочих місць. Адже протягом 2015 року не було створено жодного робочого місця».

На думку аналітиків, бюджет 2016 року, як і 2015-го, побудований, в першу чергу, на зростання бази оподаткування. І навряд чи такими заходами уряду вдасться стимулювати вихід економіки з тіні, так і її зростання. «Почали з того, що в 2014 році скасували зниження ставки податку на прибуток; далі – ввели військовий збір. Зараз фактично ліквідують для більшої частини платників спрощену систему оподаткування», – перераховує фіскальні посилення Євген Олейников, який у минулому керував кількома департаментами в Мінекономрозвитку.

За його словами, і в новому варіанті податкової реформи Мінфін зберіг класичний сценарій, коли вся операційний прибуток обкладається податками. «Фактично, ліквідується спрощена система оподаткування, вона залишається виключно для дрібних підприємців – тих, хто торгує на ринках», – констатує Олейников.

Впрочем, прислушиваться к общественному мнению у Минфина уже не будет времени. Учитывая то, что бюджет и налоговое законодательство еще должны быть внесены в повестку дня парламента и рассмотрены в комитетах, голосовать за эти документы депутатам придется в канун новогодних праздников. При этом некоторые чиновники озвучивают резонансные прогнозы, что если Рада не примет этих законов, то страну ждет галопирующая инфляция, и в марте 2016-го доллар уже будет стоить 70 гривен. Такое заявление, к примеру, недавно сделал на своей странице в соцсети Facebook министр внутренних дел Арсен Аваков

Втім, що заважало Мінфіну провести цивілізований бюджетний процес, який за законом повинен був стартувати з 15 вересня, залишається загадкою. Також, відповідно до Податкового кодексу, зміни до нього можуть вноситися не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду. Однак уряд вкотре віддала цю норму проігнорувати.

Інші новини

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner