Натяк на стабілізацію: НБУ знизив облікову ставку

Вчора Національний банк України повідомив про зниження облікової ставки з 22% до 19% річних, починаючи з 22 квітня 2016 року. У регуляторі це рішення пояснюють суттєвим послабленням ризиків для цінової стабільності. У той же час, НБУ має намір уніфікувати облікову ставку з двотижневими депозитними сертифікатами – це говорить про те, що побоювання валютних ризиків в регуляторі зберігаються.

Як і очікували аналітики, НБУ пішов на зниження облікової ставки. «Тимчасове посилення напруги на валютному ринку, яке спостерігалося в січні-лютому 2016 року, не мало істотного впливу на рівень інфляції. Це пов'язано з тим, що фактори, які тиснули на обмінний курс, одночасно сприяли збільшенню пропозиції продовольчих товарів і, як наслідок, зниження цін в країні», – йдеться в релізі НБУ.

У Нацбанку також зазначають, що його політика на валютному ринку була спрямована на «згладжування надмірних коливань обмінного курсу, що також сприяло обмеження інфляційного тиску». У березні ситуація на валютному ринку стабілізувалася завдяки зростанню цін і попиту на український експорт. Як наслідок, це створило умови для зміцнення курсу гривні.

У той же час, цей крок навряд чи матиме якийсь істотний вплив на економіку країни. «Не варто очікувати, що зниження облікової ставки моментально активізує кредитування в Україні. На сьогоднішній день фактор облікової ставки НБУ є малозначимим в контексті кредитної експансії банків», – говорить головний економіст Альфа-Банку України Олексій Блінов.

«Зараз банки кредитують тільки обмежена кількість надійних, перевірених часом клієнтів. Причому вони й так намагаються видавати кредити по більш низькій ставці, щоб утримати таких клієнтів», – пояснює аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.

З іншого боку, за його словами, попит на кредити навіть у таких благополучних клієнтів залишається дуже низьким. Брати нові позики не дуже розумно в нинішній ситуації, коли реальні доходи українців продовжують скорочуватися, а експортні продажі падають через торговельних обмежень та низьких цін на світових ринках. «І в цьому наша ситуація віддалено схожа з проблемою негативних ставок на розвинених ринках. Скільки ставку не знижуй, якщо – з-за структурних проблем економіки – в принципі немає попиту на розширення бізнесу на нові кредити, бажаний ефект все одно не буде досягнуто», – додає Приходько.

Очікування багатьох гравців ринку спочатку були пов'язані з тим, що зниження облікової ставки призведе до зниження ставок за депозитними сертифікатами НБУ, що, в свою чергу, дещо активізує ринок ОВДП. «Власне ключовим для впливу на фінансовому ринку є зміна кривої дохідності за депозитними сертифікатами НБУ. В разі зниження ставок на депсертифікати і при незмінних котируваннях на гривневі ОВДП банки будуть розглядати можливість перенесення частини акумульованої ліквідності в облігації Мінфіну, подовжуючи середній термін портфеля і фіксуючи прибутковість. Важлива також ліквідність вторинного ринку ОВДП та операцій РЕПО з ними», – пояснює Володимир Кузьо, член правління, директор казначейства Ідея Банку.

Але регулятор, паралельно зі зниженням облікової ставки, прийняв рішення встановлювати на одному рівні облікову ставку і відсоткову ставку за двотижневими депозитними сертифікатами. «Уніфікація облікової ставки і ставки за двотижневими депозитними сертифікатами забезпечить удосконалення першої ланки трансмісійного механізму монетарної політики, тобто управління короткостроковими процентними ставками на міжбанківському грошово-кредитному ринку», – відзначили в НБУ.

Таким чином «короткі» депсертифікати і далі будуть абсорбувати основний надлишок банківської ліквідності, так як їх прибутковість фактично залишилася на колишньому рівні. У той же час, за словами члена УТФА Віталія Шапрана, фіксація прибутковості за цими інструментами призведе до більшої прогнозованості банківської ліквідності і доходів, але саме по собі зниження облікової ставки навряд чи призведе до зростання економіки.

В цілому ж, крок Нацбанку більше нагадує відчайдушну спробу дати позитивний сигнал ринку. Але збереження високих ставок на депозитні сертифікати показує, що він усе ще побоюється девальвації. Глава НБУ Валерія Гонтарєва не раз підкреслювала, що основна мета використання депсертификатов з такими високими ставками – зменшити апетити банків до валюти.

При этом, целесообразность удержания ставок на столь высоком уровне в длительных периодах у многих экспертов вызывает сомнения. «Основная цель, которую НБУ преследует, поддерживая ставку на уровне около 20%+ – это попытаться удержать гривну и таким образом также попытаться удержать инфляцию. Эффективность такого инструмента (удержание высокой ставки для защиты валюты) на временном отрезке уже более двух лет – довольно спорный момент, поскольку, как мы видели, в моменты сильного ухудшения ожиданий на рынке ставка практически не играет никакого значения. Прибутковість валюти по відношенню до гривні в такі моменти все одно незрівнянно вище», – відзначає фінансовий аналітик Іван Угляниця.

По его словам, в последнее время на рост инфляции оказывает влияние и множество невалютных факторов, которые не связаны с курсом напрямую, как при предыдущем витке, а базируются на росте тарифов. «Здесь возникает вопрос: что на самом деле коммуницирует рынку центробанк – с одной стороны, ожидая существенного снижения инфляции, а с другой – сохраняя ставку на уровне около 20%. То есть, возвращаемся к тому, что, по всей видимости, основной целью является защита национальной валюты», – резюмирует Угляница.

З цього можна зробити висновок, що НБУ демонструє прагнення поступово знижувати облікову ставку і в майбутньому, але при цьому швидкість зниження поки що більше нагадує її збереження, відзначають експерти.